Багато хто з нас стикався з проблемою, коли під час походу душа рветься заспівати, а
ти розумієш, що тобі не вистачає слів🥹, або кількість відомих тобі пісень мінімальна...
Щоб виправити цю неприємність пропонуємо писати в коментарях: слова пісні, вкладене посилання на аудіо або відео з піснею. А далі, кожен учасник походів й курсу вивчає ці слова і саме ту мелодію і насолоджуємося процесом в горах біля багаття або йдучи з кіньми по вершинах гір🎼.
Для зручності відео з YouTube вставляємо в пост за допомогою значка камери:
Ми створили список відтворення з всіма запропонованими на даний момент вами і нами піснями:
Для прикладу всіми улюблений гімн Січових Стрільців:
Тут склалася така ситуація, що є класична версія мелодії
та новенька спрощена (більше людей її потягне)
Всі інші пісні вчимо з одним варіантом мелодії;)
Варінти другого куплету тут теж різні, ми вибрали більш оптимістичний.
Ой у лузі червона калина
Ой у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш добрий рід.
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Ой у полі ярої пшениці золотистий лан.
Розпочали стрільці січовії з ворогами тан.
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
Та прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Чекаємо на коментарі з пропозиціями🤗
Рубінове проміння
сонця-зорі.
Бореться із тінню
високо в горі.
Зводься вище неба
брат і сестра.
Догорить багаття
вечірня пора.
Радуйся молоту
в сильній руці.
Водоспад – молодість
в світлій ріці
Бий барабан
бам-бам.
Барикади, брати
Тут, там .
Воїни світла
Воїни добра
Тьма ворожа підла.
Дорога стара
Воїни добра
Воїни світла
Джа растафарай
вже зоря розквітла.
Плаче боєць
Шеврон на камуфляжі.
Скільки сердець
Спинили кулі вражі.
На східі дракон
Готується помститись.
Давній закон
Рубай аби зігрітись.
Радуйся молоту в сильній руці,
Водоспад – молодість в світлій ріці.
Бий барабан бам-бам.
Барикади, брати
тут, там
Воїни світла, Воїни добра.
Тьма ворожа підла
Дорога стара .
Воїни добра
Воїни світла
Джа растафарай
вже зоря розквітла.
На сьогодні всьо!! Бо щось розійшлась з варіантами::)))
Ой у гаю, при Дунаю Соловей щебече Він свою всю пташину До гніздечка кличе Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох Соловей щебече Він свою всю пташину До гніздечка кличе
Ой у гаю, при Дунаю Там музика грає Бас гуде, скрипка плаче Милий мій гуляє Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох Там музика грає Бас гуде, скрипка плаче Милий мій гуляє
Ой у гаю, при Дунаю Тужу самотою Плачу, тужу, ще й ридаю Милий за тобою Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох Соловей щебече Він свою всю пташину До гніздечка кличе
Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох Там музика грає Бас гуде, скрипка плаче Милий мій гуляє
Ой дівчино, шумить гай, Кого любиш - забувай, забувай. Нехай шумить, ще й гуде, Кого люблю - мій буде. Ой дівчино, серце моє, Чи підеш ти за мене, за мене? Не піду я за тебе, Нема хати у тебе, у тебе. Підем, серце, в чужую, Доки свою збудую, збудую. Постав хату з лободи, А в чужую не веди, не веди. Чужа хата такая, Як свекруха лихая, лихая. Як не лає, то бурчить, А все ж вона не мовчить, не мовчить.Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато,
Вип’єте холодного вина.
Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: "життя прекрасне".
Так, життя – прекрасне, а вона...
А вона, а вона сидітиме сумна,
Буде пити – не п’яніти від дешевого вина.
Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь
Та хіба зуміє голос подолати цю печаль.
Так у світі повелося, я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі вуста.
Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося
По русифікованих містах.
Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити – не п’яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота,
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста.
Так у світі повелося, я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі вуста.
Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося
По русифікованих містах.
Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити – не п’яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота,
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста. (3)
Темна нічка гори вкрила
Полонину всю залила
А в ній постать сніжно білі
Гуцул Ксеню в ній впізнав
Він дивився в очі сині
Тихо спершись на соснині
І слова палкі любові
Він до неї промовляв
Гуцулко Ксеню я тобі на тримбіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов
Душа страждає ієіє
Звук тримбіти лунає
А що серце кохає
Бо гаряче мов жар
Вже пройшло гаряче літо
Гуцул іншу любить скрито
А гуцулку чорно брову
Він в останній раз прощав
Черемоша грали хвилі
Сумували очі сині
Лише вітер у соснині
Сумно пісню вигравав
Гуцулко Ксеню я тобі на тримбіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов
Душа страждає іє
Звук тримбіти лунає
А що серце кохає
Бо гаряче мов жар
Гуцулко Ксеню я тобі на тримбіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов
Душа страждає ієіє
Звук тримбіти лунає
А що серце кохає
Бо гаряче мов жар
Як батько заграє, ворог враз ридає То є іти до кого молодому козаку Червоні ліворуч, білії праворуч А я піду до Батька на гражданськую війну Любо, братці, любо, любо, братці, жить З нашим отаманом не приходиться тужить Із-за валки лунко, лунко в береги Вдарили одразу короткі батоги Батько нахилився, коня у кар'єр Висікти сволоту, - цівку плечем впер А першая куля, а першая куля Порснула по мені, та й спасли ремні А другая куля, а другая куля Ранила коня ще засвітла дня Любо, братці, любо, любо, братці, жить З нашим отаманом не приходиться тужить А третяя куля, а третяя куля Цілила в мене, - мого коня мине Як терпець урвався, то не налякать Тільки дотягнуться, а на смерть начхать Най-най, на-на-на-най-най, най-най-най-на... на... ра-да-да-да-да-да, дай-дай-дай-да. Не сумуйте, Батьку, нічого пенять Ті, хто виноваті, - вже навіки сплять А що не владнали, та не домайстрували Буде того зілля нашим дітям дорубать Любо, братці, любо, любо, братці, жить З нашим отаманом не приходиться тужить Годі на сьогодні, браття, храбрувать Коні потомились, хлопці хочуть спать Нічого не шкода, ні врага-ірода Шкода тільки волі та й буланого коня Любо, братці, любо, любо, братці, жить З нашим отаманом не приходиться тужить Любо, братці, любо, любо, братці, жить З нашим отаманом не приходиться тужить Най-най, на-на-на-най-най, най-най-най-на... на... ра-да-да-да-да... дай-дай-дай-да. Най-най, на-на-на-най-най, най-най-най-на... да... да-ра-да-да... дай-дай-дай-да. да... ра-да-да-да-да... дай-дай-дай-да.Чорне море, Чорне море
Гей!
Гарне море, гарне море
Гей, гей!
Чорне море, гарне море,
А все єдно Чорна Гора,
Неня моя Чорна Гора
Гей, гей, гей!
Ніхто не зна, ніхто не зна
Гей, гей!
Де сховався місяць не зна
Гей, гей!
Гей, стріляй моя рушниця
Щоб почула моя киця
Неня моя Чорна Гора
Гей, гей, гей!
Гей, стріляй моя рушниця
Щоб почула молодиця
Неня моя Чорна Гора
Гей, гей, гей!
Чекай куме, чекай куме Гей, гей!
Курнєм куме, курнєм куме
Гей, гей!
Тіто-дріто, марґаріто
Ми із кумом два бандіта
Знає неня Чорна Гора
Гей, гей, гей!
Тітом-рітом, марґаріто
Ми із кумом два бандіта
Знає неня Чорна Гора
Гей, гей, гей!
Чуєш Іване, мій сине Гей, гей!
З полонини пісня лине Гей, гей!
Я ніколи і нікому
Не віддам рідного дому
Знає неня Чорна Гора Гей, гей, гей!
Я нікому і ніколи
Не віддам ці гори-доли
Знає неня Чорна Гора!..
Ой, там на горі, ой, там на крутій, Ой, там сиділа пара голубів. | (2) Вони сиділи, парувалися, Сизими крильми обнімалися. | (2) Десь взявся стрілець із-за крутих гір, Розбив, розлучив пару голубів. | (2) Голубка не їсть, голубка не п'є Та все ж на ту гору плакати іде. | (2) Голубко моя сизокрилая, Чого ж ти такая клопітливая?.. | (2) Та є й у мене сім пар голубів, Лети й вибирай, можеш заміж вийти! | (2) Я вже літала і вибирала Немає й такого, як я втеряла... | (2)Попереду жахи-шляхи, А в чоботях мозоляки. А мені те все байдуже, Бо біля мене справжній друже!
Біля мене друже, Тож мені байдуже. Хай, як доля припече, Поруч другове плече!
Голод, холод, спека, мряка. Оборона чи атака? А мені те все байдуже, Бо біля мене справжній друже!
Біля мене друже, Тож мені байдуже. Хай, як доля припече, Поруч другове плече!
Вороги вже недалеко Гострять шаблі та багнети. А мені те все байдуже, Бо біля мене справжній друже!
Біля мене друже, Тож мені байдуже Хай, як доля припече, Поруч другове плече!
А ворона клята куля В серце глибоко пірнула. А мені те все байдуже, Бо біля мене справжній друже!
Біля мене друже, Тож мені байдуже Хай, як доля припече, Поруч другове плече!
Мамо рідна, Україно, Поцілуй, благаю, сина! Бо мені то не байдуже. Прощавай, не плач, мій друже!
Біля мене друже, Тож мені байдуже. Хай, як доля припече, Поруч другове плече!
Біля мене друже, Тож мені байдуже. Хай, як доля припече, Поруч другове плече!
Гей, була в мене коняка
Тай коняка розбишака.
Була шабля ще й рушниця,
Ще й дівчина чарівниця.
Була шабля ще й рушниця,
Ще й дівчина чарівниця.
Ту коняку турки вбили,
Ляхи шаблю пощербили
І рушниця поламалась,
І дівчина відцуралась.
І рушниця поламалась,
І дівчина відцуралась.
За буджацькими степами
Їдуть наші з бунчуками,
А я з плугом і з косою
Понад нивою сухою.
А я з плугом і з косою
Понад нивою сухою.
Гей, гей-гей, мій чорний воле,
Степ широкий, стерня коле.
Вітер віє повіває,
Казаночок закипає.
Вітер віє повіває,
Казаночок закипає.
Гей, хто в полі, озовися,
Гей, хто в лісі, одкликнися,
Йдіть до мене вечеряти,
Серце моє звеселяти.
Йдіть до мене вечеряти,
Серце моє звеселяти.
Зву, луна за лугом гине,
Казаночок стигне стигне.
Вітер віє-повіває,
Казаночок застигає.
Вітер віє-повіває,
Серце в жалю завмирає.
МЕЧ АРЕЯ Гуркоче грім в ковальні Бога. Стоять вої з кісьми до плеч. Рука зсивілого Сварога Кує Арею моцний меч. І ось знаряддя вже готове, Відблиснув меч в люстрах небес. Меча окропила Покрова, А Рід нарік його Чаркес. Приспів: На позір Перунова Полка Піднімає меч Ареєва рука - На могутній дух, на захист нам, На погибель злим підступним ворогам. Гримне Небо – і тремтить Земля, Меч Арея Русь з неволі визволя. На Вкраїні хай пощезне враг, Меч Арея поверне нам рідний стяг. Чаркес – чарівний меч Арея – Тримали Тур і Святослав. Не раз Аратту і Борею, І Русь він щиро захищав. Тримав Гатило – Богом даний, Тримали витязі-князі, Тримали лицарі-гетьмани, А зараз він в твоїй руці. Приспів.І повзе ліниво човен І гуркоче, і бурчить Відки взявся, я не знаю Чим прийдеться закінчить
Хвиля радісно плюскоче Та леститься до човна Мов дитя цікаво шепче І розпитує вона
Хто ти, човне, що шукаєш Звідки і куди пливеш І зачім туди шукаєш Що пробув, чого ще ждеш?
Біг мій вічний, вже не знаю Хвиля носить, буря рве Скали грозять, надять, просять В собі береги мене Мене
Що тут думать, що тужити Що питатися про ціль? Нині жити, завтра гнити Нині страх, а завтра-біль
Кажуть, що природа мати Держить нас, як їм там тре Навкінці мене цілого
Знов до себе відбере...
Хто ти, човне, що шукаєш Відки і куди пливеш І зачім туди шукаєш Що пробув, чого ще ждеш? Біг мій вічний, вже не знаю Хвиля носить, буря рве Скали грозять, надять, просять
В собі береги мене Мене
Не один втонув тут човен Да не кождий же втонув Хоч би дев'ять не вернуло, а десятий повернув А хто знає, може в бурю іменно спасешся ти Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти
Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти...
Можливо, треба було жити, як всі, А я хотів інакшим бути завжди - Так скучно плисти по течії з ними... Можливо, я не дав тобі теплоту І ти не знаєш погляд через фату. - Логічно. Як можна було з тим жити? А пам'ятаєш Метро нічного Берліна І наші тіні на стінах - Місця щасливих людей? А пам'ятаєш Балкон під небом Мадріда І на трибунах Коріди Місця щасливих людей?.. Тягуча павутина зйомних квартир І дві душі пробиті сотнями дір, Так страшно, коли не знаєш, що завтра... Тепер я оглядаю знаки, часи І знаю ціну світлої полоси - Не варто шукати винних крім себе... А пам'ятаєш Страшенний шторм на Мальдівах, На фотках ніс обгорілий, Місця щасливих людей?.. А пам'ятаєш Старий кабак на Бродвеї, Цибуля, сир і печеня, Місця щасливих людей?.. Я на перед ніколи не вивчаю маршрут, Мені не важливо, тільки б ти була тут, Всерівно куди нас понесе вітер... В житті не важливий сигнал GPS, Якщо не один ти рюкзак свій несеш, То знайдеш для себе десь таки місце. А пам'ятаєш Велосипеди в Парижі, І в Закопаному лижі, Місця щасливих людей?.. А пам'ятаєш Наш Новий Рік в електричці І Лондон, як на відкритці, Місця щасливих людей?.. А пам'ятаєш Холодне пиво Стокгольма І знову ми було двоє, Місця щасливих людей?.. А пам'ятаєш, Як я втікав з інститута, Щоби з тобою побути І до сих пір я тут є!.. А пам'ятаєш?..Под облачком явір похилений, Сідит на нім пташок прімилений. Слухай, мила, як тот пташок співат, Же з любови нич добра не биват. Же з любови, же з любови Нич добра не биват.
Ци та любов єст од Бога дана? Ци лем може д’яблом підшептана? Хоц би-с не хтів, то мусиш любити, Хоц би-с не хтів, прото маш терпіти. Хоц би-с не хтів, хоц би-с не хтів, Прото маш терпіти.
Моя мила, ти покусо єдна, Любив я тя не рік та не два. Далас ти мі зілля ся напити. Не мож, мила, ніяк без тя жити. Не мож, мила, не мож, мила, Ніяк без тя жити.
Ми ворожка давно ворожила, Же мя здурит дівка чорнобрива. Же не буду видів за ньом світа, Аж проминут мої млади літа. Аж проминут, аж проминут Мої млади літа.
Под облачком явір зеленіє. Посмотр, мила, як тот вітер віє. Може, вирве єго з коренями. Мила моя, што то буде з нами? Мила моя, мила моя, Што то буде з нами?
Тече вода каламутна. Чогось моя мила смутна? Я не смутна, лем сердита: Бо я з ночі була бита. Я не смутна, лем сердита: Бо я з ночі була бита.
Била мене мати зночі За Йванкові карі очі, Ще й казала – буде бити, Щоб Іванка не любити. Ще й казала – буде бити, Щоб Іванка не любити.
А я Йванка так любую, Де зустріну, там цілую, Ой Іванку, серце моє, Нема таких, як ми двоє! Ой Іванку, серце моє, Нема таких, як ми двоє!
Тече вода коло млина, Мамко моя, я не винна, Бо ми такі паровані, Як горнятка мальовані. Бо ми такі паровані, Як горнятка мальовані.
Як горнятка мальовані. ...
Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці Бо на вечорницях дівки-чарівниці Котра дівчина чорні брови має То тая дівчина усі чари знає
У неділю рано зіллячко копала А у понеділок пополоскала Прийшов вівторок зіллячко зварила А в середу рано Гриця отруїла
Як прийшов четвер та вже Гриць помер Прийшла п'ятниця поховали Гриця А в суботу рано мати дочку била Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?
Ой мамо, мамо, Гриць жалю не знає, Нащо ж він, мамо, разом двох кохає Нехай же не буде ні тій, ні мені Нехай достанеться Гриць сирій землі
Оце ж тобі, Грицю, я так ізробила Що через тебе мене мати била Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата Із чотирьох дощок дубовая хата
Журавлі
Стань зі мною в білий танець
Стань Чорний колір – то моя вуаль
Я дозволю, знай,
Зазирнути під мою вуаль
Там журавлі летять у синю даль
І знають вони,
Де є моя і де твоя печаль
У синіх моїх очах
Буду тінню
Ти світанком будь
В моїх стінах мальви зацвітуть І згадаю, знай
Наші ночі чорні, як вуаль
А журавлі летять у синю даль
І знають вони,
Де є моя і де твоя печаль
І немає нікого окрім нас
Зупиняється в ці хвилини час
І спогад той живе неначе птах
У синіх моїх очах
...Отсе тая стежечка,
Де дівчина йшла,
Що з мойого сердечка
Щастя унесла.
Ось туди пішла вона
Та гуляючи,
З іншим своїм любчиком
Розмовляючи.
За її слідами я,
Мов безумний, біг,
Цілував з сльозами я
Пил із її ніг.
Наче потопаючий Стебелиночку,
Зір мій вид її ловив
На хвилиночку.
Приспів (2):
Тая стежечка ізвивається,
А у мене серденько розриваєтьтся.
І мов нурок перли ті
На морському дні,
Сквапно так мій слух ловив
Всі слова її.
Отсе тая стежечка
Ізвивається,
А у мене серденько
Розриваєтьтся.
Приспів (2)
Отсе тая стежечка...
(3) Приспів (2)
А у мене серденько...
ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ
Я пам'ятаю час, коли лиш починався світ Хто міг, той підіймався та йшов Ішов собі високо в гори, взявши у похід Свою надію сильну, як любов
Що все буде добре Для кожного з нас Що все буде добре Настане наш час
Я бачив, як навколо нас і долі і вогні Все далі й далі змінювали світ І ми все вище, бо в долині небо не таке І далі щось веде мене в похід
И все буде добре Для кожного з нас И все буде добре Настане наш час
І ось, коли ми майже там, де холодно і сніг І зовсім близько наша самота Бажання сильні, як любов, поможуть нам дійти І буде вся та наша висота
И все буде добре Для кожного з нас И все буде добре Настане наш час И все буде добре Для кожного з нас И все буде добре Настане наш час
НЕ ТВОЯ ВІЙНА
Бій на світанні, сонце і дим Мало хто знає, що ж буде з ним Що буде завтра в юних думках В когось надія, а в кого — страх
Гілля калин похилилося Мама, кому ж ми молилися? Скільки іще забере вона Твоїх дітей, не твоя війна?
Стали батьками доньки й сини Все кольорові бачили сни І цілували руки брехні За тихі ночі — віддали дні
Гілля калин похилилося Мама, кому ж ми молилися? Скільки іще забере вона Твоїх дітей, не твоя війна?
Так було добре, там і колись Там, де без поту і там, де без сліз Тільки не було в тому мети Я так не можу, а як зможеш ти?!
Гілля калин похилилося Мама, не тим ми молилися! Скільки іще забере вона Твоїх дітей, не твоя війна? Гілля калин похилилося Мама, кому ж ми молилися? Скільки іще забере вона Твоїх дітей, не твоя війна? Скільки іще забере вона Твоїх дітей...
ЛЮДИ ЯК КОРАБЛІ
Я не твій брат, ти не сестра моя, Ніколи не розказуй мені - хто І в чому я винен на нашій землі, Люди, як короблі. Кожен пливе, поки хвиля несе І поки глибока вода. Глибока і темна до самого дна. До самого, самого дна. На глибині, зустрічаються всі, Так ніби в морі місця нема, І труться бортами, аж стогне земля Від зависті, підлості й зла. Хтось недоплив, бо йому помогли Набрати повні трюми води, Постати героями тої війни. Дуже стати хотіли вони. Приспів: А до берега тихо хвилі несуть Поранені душі живих короблів. А від берега знов у море ідуть Ті, хто віру і правду знати хотів. Наш океан, знає більше ніж ми, Секрети всі у нього на дні, А ми ходим зверху - великі й малі Люди, як кораблі. Гордо пливем, і не вірить ніхто, Що ним зацікавилося зло. І серед вітрів Ми не чуєм щурів, Які прогризають нам дно Приспів. (2)
ЕВЕРЕСТ
День сьогодні не такий, як уявляли ми. Світ – два кроки від весни, два кроки від зими. Та більше не лякають нас уламки їхніх стін, Нам залишилось пройти найвищу із вершин. Приспів: І може й наші очі роз’їдає дим – Та ми не помічаєм, бо вогонь – наш побратим. Наші очі заливає піт – Та ми не закриваєм їх, і дивимось на світ, І далі йдем... Шум від тисяч їхніх слів часом приносить біль, Та дощ із хмари темних стріл не потрапляє в ціль. І ми продовжуєм нести свій прапор, а не хрест, Ми продовжуєм іти на власний Еверест. Приспів Ми далі йдем вперед... Ми далі йдем... Ми далі йдем вперед... Наші очі роз’їдає дим – Та ми не помічаєм, вогонь – наш побратим. Наші очі заливає піт – Та ми не закриваєм їх, ми дивимось на світ, І далі йдем... Ми далі йдем... (3) Ми далі йдем вперед... Ми далі йдем... (2)
Іди, сину, пріч од мене
Іди, сину, пріч од мене, Ой, не хочу, рідна нене, Пріч од мене, неслухняне, Нехай тебе Горда тягне, Нехай тебе Горда тягне. Мене, мамо, Горда знає, В чистім полі обʼїжджає, Дуже добре Горда знає, В чистім полі обʼїжджає, В чистім полі обʼїжджає. Іди, сину, пріч од мене, Ой, не хочу, рідна нене, Пріч од мене, неслухняне, Нехай тебе шляхта тягне, Нехай тебе шляхта тягне. Мене, мамо, шляхта знає: Пивом-медом напуває, Дуже добре шляхта знає, Пивом-медом напуває, Пивом-медом напуває. Іди, сину, пріч од мене, Ой, не хочу, рідна нене, Пріч од мене, неслухняне, Нехай тебе москаль тягне, Нехай тебе москаль тягне. Мене, мамо, москаль знає: Биту пику одвертає, Дуже добре москаль знає, Биту пику одвертає, Биту пику одвертає. Іди, сину, пріч од мене, Ой, не хочу, рідна нене, Пріч од мене, неслухняне, Нехай тебе турок тягне, Нехай тебе турок тягне. Мене, мамо, турок знає: Сріблом-златом наділяє. Дуже добре турок знає, Сріблом-златом наділяє, Сріблом-златом наділяє. Та вже ж піду щось робити, На лиманах буду жити, По звичаю буду жити: | Сіль по-старому возити, | Та й на щуку ніж гострити. | (2) Вернись, сину, додомоньку: Вмию твою голівоньку, Мене, мамо, дощі вмиють, | Буйні вітри чуб обвіють, | А розчесуть густі терни. | (2)Засвіт встали козаченьки
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі
Виплакала Марусенька
Свої ясні очі
Не плач, не плач, Марусенько
Не плач, не журися
Та за свого миленького
Богу помолися
Стоїть місяць над горою
А сонця немає
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає
Іди, іди, мій синочку
Та не забаряйся
За чотири неділечки
Назад повертайся
Ой рад би я, матусенько
Додому вернуться
Та щось кінь мій вороненький
В воротях спіткнувся
Ой не плачте ж, моя мамко
В тугу не вдавайтесь
Заграв кінь мій вороненький
Назад сподівайтесь
Йде січове військо
Та співає стиха:
– Як поборем вороженьків –
Не буде в нас лиха.
Йде січове військо
В боротьбу кріваву:
– Як поборем вороженьків –
Добудемо славу!
Йде січове військо,
Пісня степом лине:
– Як поборем вороженьків –
Слава не загине.
ПІСНЯ ХОРОБРИХ Ватра вечірня догора, Поряд брати стали в ряди, На плече лягла рука, Час нам іти, час нам іти! Приспів: Крок за кроком, тінню в тінь, Вийшли на лови люди-вовки. | (2) Боєм освячені мечі Взяті з землі, ляжуть в руках. Ковані предками в борні, Сталевий гарт, ворога страх... Приспів. Сила духів серед нас, В сивих степах, наших морях, Волі, доблесті, звитяг Княжий двозуб на щитах... Приспів. Ватра жертовна догора, В рівнім строю чорні щити, На мечі лежить рука, Час тобі йти, час тобі йти!.. Приспів. Павші в бою серед дикого поля Ведуть вперед, кличуть до дій. Пам'яті тризну справимо сьогодні Й знову у бій, й знову у бій! Приспів. Бойові човни, що ідуть під вітром, Торують шлях нашим синам, Через роки дідові знамена Замайорять в наших полках!.. Приспів.Пісня про комарика. Є два варіанти: оригінальний і повстанський.
ВАРІАНТ 1 (ОРИГІНАЛ)
Ой що ж то за шум
Учинився,
Що комарик та й на мусі
Оженився!
Та взяв собі жінку
Невеличку,
Що не вміє шити-прясти
Чоловічку.
Що не вміє шити-прясти,
Ні варити.
Що не вміє з комариком
Добре жити.
Полетів же комар
У садочок,
Та й сів наш комарик
На дубочок.
Ой сів же комар
На дубочку,
Звісив свої ніженьки
По листочку.
Де взялася
Шура-бура,
Вона ж того комарика
З дуба здула.
Ой упав же комар
На помості,
Потрощив-поломив
Ребра й кості.
Прилетіла його муха
Жалкувати:
"Ой де ж тебе, комарику,
Поховати?"
"Поховай ти мене
В полі, мила,
Та й насип мені, мила,
Могилу!
Туди будуть наші хлопці
Збиратись,
З комаревої могили
Чудуватись:
"Ой що ж то лежить
За покойник?
Ой чи цар, чи гетьман,
Чи полковник?
І не цар, не гетьман,
Не полковник,
А то ж мухи-зеленухи
Полюбовник!"
ВАРІАНТ 2 (ПОВСТАНСЬКА)
Ой що ж то за шум учинився?
Що Комарик до повстанців зголосився.
Зголосився комар до повстанців.
Щоби бити москалів-голодранців.
Щоби бити москалів, ще й німоту –
Щоб не було на Вкраїні той гидоти.
Примостився наш комар на дубочку.
Прикріпив скоростріл на листочку.
Та зірвалася нараз шура-бура.
Вона того комарика з дуба здула.
Як упав же наш комар на помості –
Поламав москалю ребра й кості.
Поховали москаля не по людськи –
Видно руки, видно ноги, видно пупці.
Поховали москаля, як собаку –
Видно руки, видно ноги, видно... спину.
Поховали москаля край дороги –
Видно руки, видно ноги, видно роги.
Поховали москаля у куфайці –
Видно руки, видно ноги, видно... пальці.
Поховали москаля, мов буржуя –
Видно руки, видно ноги, видно... паспорт!
ЧЕРЕМШИНА
Знов зозулі голос чути в лісі,
Ластівки гніздечко звили в стрісі.
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм.
Приспів:
Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина.
Вівчара в садочку, в тихому куточку,
Жде дівчина, жде. (весь куплет – 2)
Йшла вона в садок повз осокори,
Задивилась на високі гори.
Де з беріз спадають вранці роси,
Цвіт калини приколола в коси.
Приспів
Ось і вечір – вівці біля броду,
З Черемоша п’ють холодну воду.
У садочку вівчара стрічає
Дівчинонька, що його кохає.
БАЙРАКТАР
Прийшли окупанти до нас в Україну
Форма новенька, воєнні машини
Та трохи поплавився їх інвентар -
Байрактар!
Байрактар!
Російскі танкісти сховались в кущі
Щоб лаптем посьорбати довбані щі
Та трохи у щах перегрівся навар -
Байрактар!
Байрактар!
Зі сходу припхались до нас барани
Для вастанавлєнья "велікай страни"
Найкращій пастух баранячих отар -
Байрактар!
Байрактар!
Їх доводи – всяке озброєня різне:
Ракети потужні, машини залізні
У нас на всі доводи є коментар -
Байрактар!
Байрактар!
Вони захопити хотіли нас зразу
І ми зачаїли на орків образу
З бандитів російських робить примар -
Байрактар!
Байрактар!
Російска поліція справи заводить
Но вбивцю рашистів ніяк не знаходить
Хто ж винен, що в нашому полі глухар?
Байрактар!
Байрактар!
Веде пропаганду кремлівський урод
Слова пропаганди ковтає народ
Тепер нове слово знає їх цар:
Байрактар!
Байрактар!
Чом ти не прийшов,
Як місяць зійшов?
Я тебе чекала.
Чи коня не мав,
Чи стежки не знав,
Мати не пускала?
І коня я мав,
І стежку я знав,
І мати пускала.
Найменша сестра,
Бодай не зросла,
Сідельце сховала.
А старша сестра
Сідельце знайшла,
Коня осідлала:
"Поїдь, братику,
До дівчиноньки,
Що тебе чекала".
Тече річенька
Невеличенька,
Схочу – перескочу.
Віддайте мене,
Моя матінко,
За кого я схочу.
Чом ти не прийшов? (3)
https://m.youtube.com/watch?v=Jd6K8dIs04I
Я піду в далекі гори На широкі полонини, І попрошу вітру зворів, Аби він не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах На кичери і в діброви І дізнавсь, де моя мила – Карі очі, чорні брови.
Мила моя, люба моя, Світе ясен-цвіт, Я несу в очах до тебе Весь блакитний світ. Я несу любов-зажуру, Мрію молоду, І сади цвітуть для мене, Як до тебе йду.
А як вітер з полонини Полетіти не захоче, Все одно знайду дівчину – Чорні брови, карі очі.
Перейду я бистрі ріки, І бескиди, і діброви, І шляхи мені покажуть Карі очі, чорні брови.
Ой, мороз, мороз, Не студи мене, Не студи мене, | Лихо хай мене! | (2) Не студи мене, Коня мойого, Коня мойого, | Білогривого! | (2) Я домчу, домчу, Та й на сході дня Вийду кроком в двір, | Напою коня. | (2) За широкий стіл Сяду з повагом, А на покутті | Батько соколом. | (2) Батько з чаркою Запитаються, А чи мороз в степу | Та й кусається?.. | (2)Або ось ще у виконанні нашої Ксенії;)
МЕКСИКАНЕЦЬ
Де духи йдуть у танець, де місяць нагорі Там п'яний мексиканець сидить на цвинтарі Блідий, як мертве тіло, самотній одинак Він п'є свою текілу, і він співає так
Люсія, моя люба, я йду в останню путь Коли я вріжу дуба, мене ти не забудь Кохаю тебе, мила, хоч я напився вщент Життя нас розлучило, та не розлучить смерть.
Цю пісню дикий вітер по цвинтарю несе Та раптом мертвим світлом осяялось усе Чи це гарячка біла, примара чи дива З могили його мила повстала, мов жива
Люсія, моя люба, я йду в останню путь, Коли я вріжу дуба, мене ти не забудь. Кохаю тебе, мила, хоч я напився вщент, Життя нас розлучило, та не розлучить смерть.
Вона до себе кличе, до світу іншого І сльози на обличчі всихають у нього Він вірив у кохання до самого кінця! А ми знайшли ізрання на цвинтарі мерця
Люсія, моя люба, я йду в останню путь, Коли я вріжу дуба, мене ти не забудь. Кохаю тебе, мила, хоч я напився вщент Життя нас розлучило, та не розлучить смерть
Люсія, моя люба, я йду в останню путь, Коли я вріжу дуба, мене ти не забудь. Кохаю тебе, мила, хоч я напився вщент Життя нас розлучило, та не розлучить смерть
Ой на Горі тай Женці жнуть | (2)
А попід Горою яром-долиною Козаки йдуть
Гей долиною гей широкою
Козаки йдуть!
Попереду Дорошенко | (2)
Веде своє військо військо запорізьке хорошенько
Гей долиною гей широкою хорошенько!
Посереду пан хоpунжий | (2)
Пiд ним кониченько, пiд ним воpоненький сильно дужий
Гей долиною гей широкою сильно дужий!
А позаду Сагайдачний | (2)
Що проміняв жінку на тютюн та люльку необачний
Гей долиною гей широкою необачний!
Ой вернися Сагайдачний | (2)
Віддай тютюн-люльку візьми свою жінку необачний
Гей долиною гей широкою необачний!
Мені з жінкою не возиться. | (2)
А тютюн та люлька Козаку в дорозі знадобиться!
Гей долиною гей широкою знадобиться!
Ой хто в лузі озовися
Хто в зеленій відгукнися
Викрикрашем та вогню розпалимо люльки! Не журися!
Гей долиною гей широкою не журися!
Браття Українці
НА БОЛОТІ
Над болотом виє вітер, я за стійкою бару стою Перший мій клієнт просить чарку – я наллю. Щодня він тут Горілку п’є. Дарма Що у нього голови на плечах нема. Ще один день на роботі, все як я люблю. Он на дзиґлику в кутку на банджо відьма гра Вродлива, мов принцеса Марді Гра, ще й сестра моя Зілля варить Амулети плете Як розлютиш – то на жабу перетворить тебе, Щовечора вона п’є бренді, та пісень співа. Друг мій – без голови Капелюх не натягти На болоті ми живем, і наш спів чути за три води! Зайдеш до бару – залишишся назавжди! Тут усі свої, в цьому барі, ми люди прості, Замовляй, все що хочеш, пий, гроші клади на стіл, Наша доля така нудна, Навіть смерть сама це місце омина, Ми танцюємо й співаємо щоночі отакі пісні. Друг мій – без голови Капелюх не натягти На болоті ми живем, і наш спів чути за три води! Зайдеш до бару – залишишся назавжди! О якби ви тільки знали, як набридло мені це життя, Щоночі все те саме: з вечора до рання Піду додому, дружину обійму До себе ніжну та холодну пригорну Я кохаю її, дарма, що алігатор вона! Оооооо кохана моя Завжди у серці посмішка твоя На болоті ми живемо і наш спів чути за три води! Зайдеш до бару – залишишся назавжди! Ооооо, без голови Капелюх не натягти На болоті ми живемо і наш спів чути за три води! Зайдеш до бару – залишишся назавжди! Всі, хто зайшов – залишились назавждиГОСПЕЛ Коли біда приходить до моєї землі, | Я беру рушницю! | Коли диявол шепоче на вухо мені, | Я іду молиться! | (2) Я іду молиться! Коли чорні хмари сонце закривають, | Я ватру розкладаю! | Коли надії, здається, зовсім немає, | Я пісні співаю! | (2) Я пісні співаю! Коли навколо панують жахи нічні, | Світлом я зцілюся! | Коли смерть наступає на п'яти мої, | В обличчя їй сміюся! | (2) В обличчя їй сміюся! Як будуть назад відступати Мої вороги, То спіткнуться і вигинуть Перед обличчям Твоїм! Коли біда шепоче на вухо мені, | Я іду молиться! | Коли диявол приходить до моєї землі, | Я беру рушницю! | (2) Я беру рушницю! Я беру рушницю!Їхав, їхав козак містом, Під копитом камінь тріснув, Та раз, два. Під копитом камінь тріснув. Та раз! Під копитом камінь тріснув - Соловейко в гаю свиснув. Та раз, два. Соловейко в гаю свиснув. Та раз! Соловейку, рідний брате, Виклич мені дівча з хати. Та раз, два. Виклич мені дівча з хати. Та раз! Виклич мені дівча з хати - Щось я маю розпитати... Та раз, два. Щось я маю розпитати... Та раз! Щось я маю розпитати... Чи не била вчора мати Та раз, два. Чи не била вчора мати Та раз! Ой хоч била, хоч не била, А зустрілась, полюбила Та раз, два. А зустрілась, полюбила Та раз!Ой чий то кінь стоїть
Ой, чий то кінь стоїть,
Що сива гривонька.
Сподобалась мені,
Сподобалась мені
Тая дівчинонька.
Не так та дівчина,
Як біле личенько.
Подай же дівчино,
Подай же гарная
На коня рученьку.
Дівчина підійшла,
Рученьку подала.
Ой, краще б я була,
Ой, краще б я була
Кохання не знала.
Кохання-кохання
З вечора до рання.
Як сонечко зійде,
Як сонечко зійде
Кохання відійде.
Гей соколи
1. Гей, десь там, де чорні води,
Сів на коня козак молодий.
Плаче, жаль, молода дівчина,
Їде козак з України.
Гей! Гей! Гей, соколи!
Оминайте гори, ліси, доли.
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку,
Степовий жайвороночку
Гей! Гей! Гей, соколи!
Оминайте гори, ліси, доли.
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку,
Мій степовий дзвін, дзвін, дзвін
2. Жаль, жаль за милою,
За рідною стороною.
Жаль, жаль серце плаче,
Більше її не побачу.
Гей! Гей! Гей, соколи!
Оминайте гори, ліси, доли.
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку,
Степовий жайвороночку
Гей! Гей! Гей, соколи!
Оминайте гори, ліси, доли.
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку,
Мій степовий дзвін, дзвін, дзвін
3. Меду-вина наливайте
Як загину поховайте
На далекій Україні
Коло милої дівчини.
Гей! Гей! Гей, соколи!
Оминайте гори, ліси, доли.
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку,
Степовий жайвороночку
Гей! Гей! Гей, соколи!
Оминайте гори, ліси, доли.
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку,
Мій степовий дзвін, дзвін, дзвін
4. Гей, десь там, де чорні води
Сів на коня козак молодий
Плаче молода дівчина
Їде козак з України
Гей! Гей! Гей, соколи!
Оминайте гори, ліси, доли.
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку,
Степовий жайвороночку
Гей! Гей! Гей, соколи!
Оминайте гори, ліси, доли.
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку,
Мій степовий дзвін, дзвін, дзвін
Цвіте терен
Все буде добре ( Вакарчук)
Байрактар
Ой там на горі
Гілля калин похилилося ( Вакарчук)
Госпел (Zwyntar)
Гімн ОУН-УПА "Зродились ми великої години"
Зродились ми великої години З пожеж війни, із полум'я вогнів Плекав нас біль по втраті України Кормив нас гнів і злість на ворогів Плекав нас біль по втраті України Кормив нас гнів і злість на ворогів
І ось ми йдем у бою життєвому – Тверді, міцні, незламні, мов граніт Бо плач не дав свободи ще нікому А хто борець, той здобуває світ Бо плач не дав свободи ще нікому А хто борець, той здобуває світ
Не хочемо ні слави, ні заплати Заплата нам - то радість боротьби! Солодше нам у бою умирати Ніж жити в путах, мов німі раби Солодше нам у бою умирати Ніж жити в путах, мов німі раби
Доволі нам руїни і незгоди Не сміє брат на брата йти у бій! Під синьо-жовтим прапором свободи З'єднаєм весь великий нарід свій Під синьо-жовтим прапором свободи З'єднаєм весь великий нарід свій
Велику правду – для усіх єдину Наш гордий клич народові несе! Вітчизні ти будь вірний до загину Нам Україна вище понад усе! Вітчизні ти будь вірний до загину Нам Україна вище понад усе!
Веде нас в бій борців упавших слава Для нас закон найвищий – то наказ: "Соборна Українська держава – Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ" "Соборна Українська держава – Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ" "Соборна Українська держава – Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ"
Арта (Немає москаля)
Ішов москаль по приліску, Шукав собі пригоду, Світило з неба сонечко - Прєкрасная паґода! Аж раптом їбануло І здригнулася земля, Болванка прилетіла В молодого москаля.
Приспів: І москаля нема, Немає москаля, Немає ніхуя вопше, Сама сира земля, Працює артилерія, Їбашать пацани Одним кацапом менше, А вторий насрав в штани...
Сидить москаль в окопі І тримає калаша, В наколках його тіло, А в кишені анаша. Аж раптом їбануло І здійнялася рілля, Земля перетравила Молодого москаля.
Приспів.
Пре колона техніки, Псковська дєсантура, А по кущах засіла Гереушна агентура, Аж раптом їбануло І замовкли дизеля, Побило дєсантуру, Пригоріли трусєля.
Приспів.
Стояв ращьот кацапський, Міномьотчиків підрозділ, Їбальники довольні, На ротацію є дозвіл. Аж раптом їбануло Й обірвалося життя, А разом з тим здоровля Бойового москаля.